Напевно, найголовніший особистий підсумок року. Період з попередньої подібної публікації сприймався особливо довго, наче це було минуле життя. Багато було переглянуто, сприйнято, вписано у власний досвід... не лише кінематографічного. Основною темою року особисто для себе визнав боротьбу між втечею і прийняттям реальності. Можу провести нитку цієї теми крізь кожен фільм, що став частиною цього списку. Орієнтуючись на український прокат і онлайн релізи (тому тут є стрічки, що формально були попереднім кіносезоном), ось ті 15 стрічок, що зробили для мене кінорік.
15. ЛЮБОВ, БРЕХНЯ та КРОВОПРОЛИТТЯ // реж. Роуз Ґласс
Закохавшись спочатку у дебют Роуз Ґласс "Свята Мод" (2019), я не очікував побачити настільки сміливого і відмінного наступного кроку. Дякую за емоційне буйство і яскраве враження; за красиву історію кохання у обрамленні треш боді-горрору.
14. ВИГІН // реж. Нора Фінґшайдт
Задавалося б відома багатьом історія алкоголізму, але Нора Фінґшайдт разом з Сіршею Ронан вдихають у неї неймовірну силу життя і пропонують нам пройти складний шлях примирення з собою і власним досвідом разом з головною героїнею. Дякую за щирість і загальну атмосферу інтимності і затишку, в якій можна поділитися найтемнішим.
13. СМАК ПРИСТРАСТІ // реж. Чан Ань Хунг
Найромантичніший фільм року. Можливо, найкрасивіший у найширшому розумінні слова. Тиха оповідь про кохання, де її мовою стає мистецтво кулінарії, освідчення постає у формі вишуканих страв, а втіленням того самого агапе - приготування їжі, догляд за кухнею, що перетворюється у по-справжньому сакральне місце, наповнене ранковим світлом.
12. Я БАЧИВ СВІТЛО ТЕЛЕВІЗОРА // реж. Джейн Шенбрунн
Найоригінальніша стрічка року. Цей досвід можна назвати подібним до картин Девіда Лінча, але нового його втілення, реінкорнації у поколінні мілленіалів, що порушують питання власної ідентичності, тікають від герметичності провінції і втрачають себе в ескапізмі телебачення. Сновидна кислотна трагедія, що тримає у стані гіпнозу протягом усього перегляду.
- текст про фільм читати тут
11. ПОТІК // реж. Ґінтс Зільбалодіс
Якщо обирати найнеочікуваніше відкриття року, то це точно "Страуме". Неабияка радість гріється у душі, коли представники культур, що зазвичай залишаються поза світовим фокусом, вриваються у нього з такими прекрасними працями. Жодного слова, чисте кіно, глибоко вкорінена біблейна історія світової катастрофи з героями, самопожертвою і гострим екологічним коментарем.
10. Я і ФЕЛІКС // реж. Ірина Цілик
Нарешті випала змога подивитися нову роботу Ірини Цілик. Спочатку неймовірна документальна "Земля блакитна, ніби апельсин", а зараз прекрасна і дуже чутлива екранізація роману "Хто ти такий?" Артема Чеха. Найкраще українське кіно цього року: тонке, затишне, дуже щире, про тяглість досвіду і рефлексію над часом 90-х.
- детальніше можна прочитати тут
9. ЕМІЛІЯ ПЕРЕС // реж. Жак Одіар
Найбільш контроверсійне кіно. Закохує і обурює. Кримінальний іспаномовний мюзикл про каяття і про те, що ми ніколи не можемо відхреститися від свого минулого. Дякую Жаку Одіару, Карлі Софії Ґаскон, Зої Салдана і Селені Ґомез за найяскравіший кіноперфоманс року, за сміливість і за пісню "La Vaginoplastia".
- трохи більше можна прочитати тут
8. СУБСТАНЦІЯ // реж. Коралі Фаржа
Головний альтернативний хіт року. Безумство з глибоким уклоном канону класика Девіда Кроненберга. Дякую за шок, за Демі Мур і Маргарет Куолі у найкращих ролях їхніх карʼєр, за ту саму розбиваючу серця сцену зборів на побачення і за кульмінацію, що збиває з ніг. Нова зірка боді горрору Коралі Фаржа засяяла на тлі кислотно-зеленого активатору "кращої версії себе".
7. ЗОНА ІНТЕРЕСУ // реж. Джонатан Ґлейзер
Радикальний і просто найстрашніший. Дослідження зла як воно є, про його примітивну природу і про сліпоту тих, хто його виконує. Найяскравіша репрезентація теми конфлікту реальності і ескапізму, ілюзорно безпечного простору. Дякую за аскетизм, що лише підкреслює зображуване у кадрі, загострює його і вкарбовується у памʼять назавжди.
- детальніше про фільм можна прочитати тут
6. СПОГАДИ РАВЛИКА // реж. Адам Елліотт
В далекій Австралії сидить чоловік і ліпить пластилінові шедеври. Щімка, трагічна, але також унікально кумедна і мила. Ґрейс розповідає всю свою історію равлику на імʼя Сільвія Платт: від батька алкоголіка і розлучення зі своїм братом-близнюком, до втілення мрії створювати анімаційне кіно. Автобіографічна інтонація лише додає світлої меланхолії і унеможливлює шанси залишитись байдужим. Дякую, Адаме, що ти є.
- за ілюстрацію дякую Shiro
5. ВЕРМІЛЬЙО // реж. Маура Дельперо
Маура Дельперо будує світ. "Маленькі жінки" Луїзи Мей Олкотт, але у часи другої світової війни у гірській комуні в Італії. Суворий історичний реалізм, гостріша і трагічніша у своєму фундаменті історія, ніж пропонована нам класикою. Камерність і герметичність, споглядальність і тонка сумна поетична краса. Портрет родини з усіма її деталями, традиціями і правилами, бунт проти яких неможливий.
4. ПЛАНЕТА ДЖАНЕТ // реж. Енні Бейкер
Мій особистий вид ескапізму. Серпнева спека, ізольований дім у лісі з промовистою назвою "Планета Джанет" і низка екзистенційних зустрічей, що розтавляють акценти у картині світу головної героїні і її доньки. Кіно, що поглинає тебе у простір, який ти не хочеш покидати. Дякую Енні Бейкер за приголомшливий дебют, наповнений теплом і меланхолією, дякую за "Hummond Song" від The Roches.
- трохи більше про фільм можна прочитати тут
3. ХЛОПЧИК і ЧАПЛЯ // реж. Хаяо Міядзакі
Очікування у 10 років. Можливість зазирнути в голову генію. Екзистенційна притча про автора, його світ, ескапізм і власний шлях. Хаяо Міядзакі робить сповідь перед глядачем, приймає плин часу і готує нас до власної смерті. Абсолютна відвертість і найбільш метафорично-абстрактна робота майстра. Дякую, Хаяо, за все... чекаємо наступну роботу)
- більше про аніме можна прочитати тут
2. ХИМЕРА // реж. Аліче Рорвахер
Аліче Рорвахер, що ти за генійка і де ти була всі ці роки? Головне відкриття року і абсолютна любов. Завершення трилогії ("Дива", "Щасливий Лазар", "Химера"), витончене плетіння міфології, соціально-політичної критики і особистої трагедії. Шлях за химерою у потойбічний світ за своєю Евредикою. Спадок етрусків, що втрачає свої останні подихи життя. Груба урбанізація, що спотворює тихе життя глибокої історії. Шедевр, довжиною у три стрічки.
- більше про фільм можна прочитати тут
1. БІДОЛАШНІ СТВОРІННЯ // реж. Йорґос Лантімос
Просто найкращий. Просто пік творчої карʼєри і пік креативності. Найкращий кінотеатральний досвід у житті. Найкраща героїня останніх років Белла Бакстер у виконанні неперевершеної Емми Стоун. Йорґос Лантімос зумів і світ побудувати, і населити його, і звʼязати це нитками фарсу, гротеску і незламної жаги до свободи. Буває, коли все навколо і всередині склалося таким чином, що народився справжній шедевр. Це він.
